Запис Детальніше

EFFICIENCY OF MEDICAL ACTIONS DURING THE SEVERE BRONCHIAL ASTHMA EXACERBATION IN SCHOOLCHILDREN.

Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title EFFICIENCY OF MEDICAL ACTIONS DURING THE SEVERE BRONCHIAL ASTHMA EXACERBATION IN SCHOOLCHILDREN.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕЧЕБНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ В ПЕРИОД ОБОСТРЕНИЯ ТЯЖЕЛОЙ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ШКОЛЬНИКОВ.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ У ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ ТЯЖКОЇ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ В ШКОЛЯРІВ.
 
Creator Ivanova, L. A.
 
Description Order to increase efficiency of medical measures during the exacerbation of severe bronchial asthma in schoolchildrenbased on the peculiarities of relief therapy of asthma attack were examined 70 patients with severe asthma and 92 theirpeers with moderate variant of disease. Was established that patients of I group during an attack of severe asthma usedsystemic corticosteroids significantly more times (85.7±4.1 %), than patients of comparison group 56.5±5.2% (P<0.05).Schoolchildren with severe asthma (37.1±5.7 %) used short-acting в-2 agonists in combination with systemic corticosteroidstwice more often than their peers with moderate variant of disease (15.2±3,6 %, p<0.05). It is shown that the absolute riskreduction of systemic corticosteroids use in children with moderate disease to compare of severe asthma patients was29.2 %, relative risk reduction - 34.1 % and NNT - 3.4 patients. It is proved that bronchial obstruction during the first threedays of exacerbation significantly too severe in children with severe asthma and expressive bronchial inflammation thanin patients with moderate intensity of airway inflammation. Absolute risk reduction of the use of corticosteroids andeuphylline in patients, who suffered from severe asthma with "fast" acetylation to compare of children with «slow» acetylation,was 4.2 % and 25.7 %, relative risk reduction - 5.0 % and 34.9 % and NNT - 23.8 and 3.9, respectively.
С целью повышения эффективности лечебных мероприятий в период обострения тяжелойбронхиальной астмы у школьников на основании оценки особенностей дезобструктивной терапии приступногопериода обследовано 70 больных тяжелой бронхиальной астмой и 92 их сверстника со среднетяжелым течениемзаболевания. Установлено, что у пациентов I группы во время приступа тяжелой астмы достоверно чащеиспользовались глюкокортикостероиды системного действия ((85,7±4,1) %), чем в группе сравнения ((56,5±5,2) %,р<0,05). Кроме того, у школьников с тяжелой бронхиальной астмой в два раза чаще ((37,1±5,7) %) применялисьв-2-агонисты короткого действия в сочетании с системными глюкокортикостероидами, чем у их сверстников сосреднетяжелым течением заболевания ((15,2±3, 6) %, р<0,05). В работе показано, что снижение абсолютногориска использования системных глюкокортикостероидов у детей со среднетяжелым течением заболевания поотношению к больным тяжелой астмой составило 29,2 %, относительного риска - 34,1 % при ЧБНП 3,4 пациентов.Доказано, что обструкция в течение первых трех дней обострения достоверно тяжелее у детей с тяжелойбронхиальной астмой и выраженным воспалением бронхов, чем у больных с умеренной интенсивностьювоспаления дыхательных путей. Снижение абсолютного риска использования глюкокортикостероидов иэуфиллина при тяжелой бронхиальной астме у «быстрых» относительно «медленных» ацетиляторов составило4,2 и 25,7 %, относительного риска - 5,0 и 34,9 % при ЧБНП 23,8 и 3,9 больных соответственно.
Зметою підвищення ефективності лікувальних заходів у період загострення тяжкої бронхіальної астми в школярів напідставі оцінки особливостей дезобструктивної терапії нападного періоду обстежено 70 хворих на тяжку бронхіальнуастму та 92 їх однолітки із середньотяжким перебігом захворювання. Установлено, що в пацієнтів І групи під часнападу тяжкої'астми вірогідно частіше використовувались ГКС системної'дії' ((85,7±4,1) %), ніж у хворих групи порівняння((56,5±5,2) %, р<0,05). Крім того, у школярів із тяжкою бронхіальною астмою вдвічі частіше ((37,1±5,7) %) застосовувалисяв-2-агоністи короткої' дії' в поєднанні із системними ГКС, ніж у їх однолітків із середньотяжким перебігом захворювання((15,2±3,6) %, р<0,05). В роботі показано, що зниження абсолютного ризику використання системнихглюкокортикостероїдів у дітей із середньотяжким перебігом захворювання відносно хворих на тяжку астму склало29,2 %, відносного ризику - 34,1 % при ЧХНП 3,4 пацієнтів. Доведено, що бронхообструкція впродовж перших трьохднів загострення вірогідно тяжча у дітей з тяжкою бронхіальною астмою та виразним запаленням бронхів, ніж ухворих з помірною інтенсивністю запалення дихальних шляхів. Зниження абсолютного ризику використанняглюкокортикостероїдів та еуфіліну при тяжкій бронхіальній астмі у «швидких» відносно «повільних» ацетиляторівсклало 4,2 та 25,7 %, відносного ризику - 5,0 та 34,9 % при ЧХНП 23,8 та 3,9 хворих відповідно.
 
Publisher Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
 
Contributor


 
Date 2015-07-17
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion

 
Format application/pdf
 
Identifier http://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/4663
10.11603/24116-4944.2015.1.4663
 
Source Actual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology; № 1 (2015)
Актуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; № 1 (2015)
Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 1 (2015)
2415-301X
2411-4944
10.11603/24116-4944.2015.1
 
Language ukr
 
Relation http://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/4663/4303
 
Rights ##submission.copyrightStatement##